- обгорілий
- [обгоур’і/лией]
м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
обгорілий
Смотреть что такое "обгорілий" в других словарях:
обгорілий — 1 дієприкметник від: обгоріти обгорілий 2 прикметник пошкоджений вогнем … Орфографічний словник української мови
обгорілий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обгоріти. 2) у знач. прикм.Ушкоджений, попсований вогнем; обпалений. •• Симпто/м обгорі/лого де/рева мед. ознака нефросклерозу; стан, коли при артеріографії нирки виявляються звуження і зламаність галузок… … Український тлумачний словник
обгорілість — лості, ж. Стан і якість за знач. обгорілий … Український тлумачний словник
горілий — (який зазнав дії вогню), палений; обгорілий, обпалений (ушкоджений вогнем); підгорілий, підпалений, пригорілий, припалений (трохи, частково); обвуглений, обвуглілий (укритий чорним нальотом) … Словник синонімів української мови
опалюх — а, ч., зах. Обгоріле дерево в лісі, обгорілий пень … Український тлумачний словник
обвуглений — а, е. Який має на поверхні шар вугілля, сліди горіння; обгорілий. || Який згорів, перетворився на вугілля. || перен. Який став темним і шерхлим під дією сонця, вітру (про шкіру відкритих частин тіла) … Український тлумачний словник
підпалений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підпалити. || підпа/лено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який трохи підгорів (про хліб, страву і т. ін.). || Пошкоджений вогнем; обгорілий. 3) у знач. прикм., розм. Зморений або розпалений швидкою їздою… … Український тлумачний словник
сірничка — и, ж. 1) зах. Сірник. 2) діал. Обгорілий сірник … Український тлумачний словник
посмалений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посмалити. 2) у знач. прикм., рідко. Те саме, що закіптявілий. 3) у знач. прикм. Який посмалився, обгорів на сонці й вітрі (про багатьох) … Український тлумачний словник
